Торгівля контрабандними нафтопродуктами — золота жила, на якій за часів Віктора Януковича робилися мільярдні статки. Прикладом тому може служити младо-олігарх Сергій Курченко.

При екс-президенті тіньовий обіг в цьому сегменті досягав рекордних 60% від всього ринку. Курченко і Янукович втекли з країни на початку весни 2014-го.

Але минулого тижня Володимир Демчишин, міністр енергетики, заявив, що сьогодні близько 30% нафтопродуктів в Україні продаються без сплати акцизних зборів. Крім того, до 40% пального в країні — це фальсифікат, як підрахували експерти Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів. Ці цифри вказують на те, що "януковичі" йдуть, а проблеми у бізнесменів, які торгують легальним пальним, залишаються. Про це знає Віталій Антонов, президент і співвласник концерну Галнафтогаз. Його компанія володіє 393 АЗС по всій території України, середньодобові продажі на одній заправці ОККО — одні з найвищих в країні: більше 6,5 т при середньому показнику по країні 2 т.

Антонов займає 16-е місце в топ-100 найбагатших людей в рейтингу НВ з активами в $267 млн.

Особливістю Галнафтогазу є те, що, навіть якщо б його українські власники захотіли йти від податків або торгувати фальсифікатом, зробити це вони не змогли б: за прозорістю їх діяльності стежать менеджери Європейського банку реконструкції і розвитку, якому належить 18% концерну. Можливо, тому Антонов виступає проти тіньового обороту нафтопродуктів.

— Після Євромайдану пройшло вже майже два роки. Як змінилися умови роботи бізнесу?

— В гіршу сторону, якщо чесно. Впав обсяг ринку, посилюється податкове навантаження, і в цьому сенсі бізнесу стало важче. Але при цьому ми бачимо майбутнє для нашого бізнесу в наведенні порядку на ринку і встановленні єдиних правил для всіх учасників.

Зараз прибираються деякі регулятивні обмеження, впорядковується стягування податків. Хороша тенденція, але можна було б зробити набагато більше за цей час.

— До Євромайдану учасники ринку скаржилися, що багато нафтопродуктів завозять без сплати податків. Потім держава заявила, що в цьому винен Курченко. Що на ринку відбувається зараз?

— Сьогодні 30% ринку нафтопродуктів — це тіньовий ринок, контрабанда і кустарне виробництво всередині країни.

Такі "виробництва" розташовуються на звичайних нафтобазах, тому не привертають до себе зайвої уваги. Сприяє такому бізнесу також і те, що в Україні операції з подібними компонентами не вимагають ніяких спеціальних ліцензій та дозволів. Вчора ті, хто "бодяжать", відкрито продають свої нафтопродукти за нижчими цінами, так як економлять на сплаті податків. Зрозуміло, що той, хто платить всі податки, від цього страждає. Це аксіома.

— Схеми продовжують діяти?

— Так. І я вважаю, що головна проблема — закон, який декриміналізує контрабанду і контрафакт [прийнятий за часів президентства Віктора Януковича]. Потрібно посилити відповідальність, ці дії повинні стати кримінальним злочином. Плюс треба вивчити вдалий досвід боротьби інших країн. Наприклад, в Туреччині часто нафто-трейдери йшли від податків. У 2005 році влада вирішила боротися з подібними речами, сьогодні фактично їх побороли. Вони почали додавати в пальне певний хімічний маркер, який свідчить, що це пальне легально ввезено або вироблено зі сплатою всіх податків. Зараз компетентними державними органами розробляється законопроект про електронне адмініструванні акцизу, який суттєво допоможе вирішити проблему несплати податків при виробництві, ввезенні і реалізації нафтопродуктів.

— У нас реагент будуть підробляти вже через тиждень після введення ...

— Потрібно зробити так, щоб не підробили. У Туреччині ж зробили. Я думаю, що проблема в тому, що цим просто не хочуть займатися. Потрібно взяти позитивний досвід і застосувати його в Україні. Але не так, щоб хтось на цьому заробляв, а так, щоб це робила держава під контролем громадської організації. Я вважаю, що ми недооцінюємо роль і місце громадських організацій у формуванні нашого громадянського суспільства. У всьому цивілізованому світі це ефективний контроль за владою, за недобросовісними бізнесменами, за дотриманням екологічних норм.

— Може, просто знизити податки і тоді всі почнуть їх платити?

— Справа перш за все не в розмірі податків, а в способі і можливості їх справляння. Якими б не були податки, важливо, щоб всі їх платили в однаковому обсязі. Чому третина ринку сьогодні в тіні? Тому що податкова не вміє стягувати збір на всі 100%.

На 70% вміють, а на 30% — ні.

Варто підвищувати або знижувати податки, якщо ми не вміємо їх збирати? Почати треба з того, щоб навчитися їх збирати. Унеможливити ухиляння від них.

Ми йдемо в Європу — давайте подивимося європейський досвід. Там все це давним-давно вже пройшли. Там працюють такі ж оператори нафтопродуктів, як і ми. І вони не дозволяють собі не платити податки, "бадяжити" бензин. Вони не дозволяють собі ні на йоту відступати від стандартів якості. Бензин там на кожній заправці однаковий. Ціна відрізняється на центи — і то за рахунок управління операційною ефективністю, а не за рахунок якості, як часто буває у нас. В ідеалі держава повинна навчитися стягувати 100% податків на існуючій базі і забезпечувати рівні умови для всіх суб'єктів підприємництва. А далі вже приймати рішення підвищувати або знижувати податки в залежності від купівельної спроможності населення та інших параметрів споживання. Тобто здійснювати свою регулятивну функцію.

— Останнім часом зросла кількість скарг на якість палива. З чим це пов'язано?

— На деяких нафтобазах проводиться контрафактна продукція: береться прямогонний бензин і змішується з дуже токсичними, часто забороненими компонентами, які збільшують октанове число звичайного бензину. В результаті вони псують екологію, автомобілі, здоров'я людей. Тому що доведено: викид від заправок цим пальним — суцільний канцероген. Я вважаю, що держава повинна швидше взятися за цю проблему і хоча б здоров'я громадян поставити на перше місце.

Не кажучи вже про те, що таке виробництво — це одна зі схем ухилення від податків, так як за ввезення компонентів на територію України, наприклад, не платяться акцизи.

— Як технічно все це відбувається? За "бодягою" стоїть директор нафтобази, заправки чи керівник компанії?

— Я думаю, тут присутні всі ці аспекти.

— Ви впевнені, що на ваших заправках такого не буває?

— Впевнений. У нас існує мережа мобільних і стаціонарних лабораторій. Ми навчилися управляти цим процесом. Ми в цьому бізнесі вже більше 15 років, знаємо, як з цим боротися. Наша внутрішня служба безпеки постійно перевіряє саме цей момент. Тому що ми вважаємо, що це найголовніша точка диференціації нашої компанії на ринку.

— Тоді і державі потрібно йти цим шляхом?

— Так. І якщо треба, ми можемо поділитися своїм досвідом у цій сфері.

— Ви вважаєте, що це зараз нікому не потрібно?

— Я б сказав, що це комусь не потрібно.

— В ухиленні від сплати податків і продажі некондиційного пального регулярно звинувачують компанії, які володіють найбільшими мережами АЗС: БРСМ, Континіум. За кожним конкретним фактом ухилення від податків і бодяги стоїть директор АЗС чи група на чолі з власником?

— Мені здається, що ці взаємні звинувачення — це суто міжкорпоративні войнушки. Але я також знаю, що на рівні держави питання відходу від податків в цивілізованих країнах вирішується дуже швидко, без всяких проблем. Там дуже швидко всіх навчили платити податки. Тобто головне питання не до бізнес-груп, а до держави.

— Держава візьметься за це?

— Тільки під тиском громадських організацій. Я вірю в громадянське суспільство. Ті процеси, які були розпочаті на Євромайдані, в моєму розумінні тривають. Пройшла політична складова революції, а економічна — ще ні. Вона буде завершена тоді, коли ми наведемо своє законодавство і наше життя, його регламенти у відповідність з європейськими правилами. Я думаю, що це буде швидше рано, ніж пізно. Наша країна зараз знаходиться в прямій залежності від іноземних кредитів. І якщо ми не будемо рухатися в правильному напрямку, ми втратимо цю підтримку.

Новий час (№44, 27.11.2015)