Сьогодні стратегія групи ОККО полягає у зниженні залежності від основного бізнесу — паливного ритейлу. Про це заявив СЕО компанії Василь Даниляк 28 травня на Forbes Money — події, яка зібрала провідних українських інвесторів та керівників компаній для розмови про економіку, капітал і майбутнє України.

Василь Даниляк долучився до першої панелі заходу — «Big Picture. Стратегії найбільших інвесторів країни», де говорив про те, як великий бізнес ухвалює довгострокові інвестиційні рішення в умовах повномасштабної війни.

«Уже цього року компанія планує отримати 25% прибутку від інших напрямів. До 2030 року частки прибутку мають вирівнятися, а у 2033 році альтернативні бізнеси повинні приносити вдвічі більше прибутку, ніж паливний напрям», — зазначив він.

Серед ключових пріоритетів розвитку СЕО OKKO визначає енергетику, агро та виробництво біопалива. За словами Даниляка, компанія придивлялася до цих сегментів ще до початку повномасштабної війни, адже саме вони відкривають можливості для масштабування бізнесу за межами паливного ритейлу.

Окрему увагу Василь Даниляк приділив трансформації й самого паливного ринку України та зміну попиту.

«У нас дуже велика частка B2B-взаємодії. Інакше кажучи, ОККО працює у тій чи іншій формі приблизно з половиною всіх бізнес-юнітів, які сьогодні існують в Україні. Динаміка останніх років на паливному ринку показала, що такий підхід є правильним. Порівняно з довоєнними обсягами внутрішній ринок нафтопродуктів скоротився на 2 млн тонн. Зараз він стабілізувався на рівні близько 10 млн тонн на рік, і жодного буму ми не очікуємо», — пояснив він.

Серед основних причин змін Василя Даниляк назвав міграцію населення, втрату територій та закриття підприємств. У результаті — зменшення активної частини населення і, відповідно, звуження ринку. На його думку, саме через це український бізнес дедалі активніше інвестує в напрями, де попит потенційно зростатиме.

«Від початку повномасштабного вторгнення ми вже інвестували в економіку приблизно 650 млн доларів, якщо враховувати проєкт GORO. Без нього — понад 550 млн доларів. Нам допомогло те, що ми маємо довгу й позитивну історію співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Саме це переконало їх долучатися до наших проєктів навіть під час війни. У результаті один вітропарк потужністю 150 МВт уже працює, наразі в роботі проєкт на 190 МВт, а наступного року розпочинаємо будівництво ще 320 МВт генерувальних потужностей у різних конфігураціях», — додає Василь Даниляк.

Окремо Даниляк порушив тему військових ризиків та механізмів їх страхування. За його словами, сьогодні вартість такого страхування залишається надзвичайно високою, а сама структура договорів часто не відповідає реальним потребам бізнесу.

«Приватний бізнес самостійно не впорається з цим викликом — тут потрібне пряме втручання держави. Можливо, є сенс спрямувати частину коштів, які Україна отримує в межах програми Ukraine Facility, саме на страхування військових ризиків. Це також дало б українським банкам більше можливостей для кредитування нових проєктів», — підсумував Василь Даниляк.

Він додав, що для прискорення економічного розвитку державі варто визначити пріоритетні галузі відбудови та частково зняти для них регуляторні обмеження щодо кредитування бізнесу.