Влада знову перейнялася проблемою створення стратегічного запасу нафтопродуктів для проведення товарних інтервенцій у періоди різких стрибків цін на пальне. Однак чиновники досі не визначились з тим, як саме повинен бути сформований нафтовий резерв. 9 березня, після розгляду на засіданні РНБО, запропонований Мінпаливенерго варіант був знову відправлений на доопрацювання. Остаточне вирішення питання обіцяють не затягувати.

На сьогоднішній день Україна зуміла сформувати лише повноцінні мобілізаційні запаси пального - на випадок військових дій або природних катаклізмів. Стратегічні запаси вже кілька років поспіль залишаються в планах мінливих урядів. Однак зараз владі дійсно необхідно показати конкретні кроки в цьому напрямку. Оскільки в кінці минулого року Україна взяла на себе зобов'язання гармонізувати свою нафтову політику зі стандартами Євросоюзу, підписавши Енергетичну декларацію "Україна-ЄС" і договір про вступ до Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС, нормативи якого в кінці 1960-х рр. стали основною базою створення європейського "Спільного ринку").

За словами секретаря РНБОУ Анатолія Кінаха, в ході засідання Ради нацбезпеки Президент дав однозначну вказівка припинити практику затягування державних рішень в сфері формування стратегічних резервів. "Міністерствам і відомствам необхідно відзвітувати про проведені заходи до 18 березня. До цього часу ними повинне бути вивчене питання: в якому вигляді, в якій формі, з яким методам і варіантами вони вважають за потрібне сформувати стратегічний запас", - уточнив він. Втім, сам процес закладки необхідних обсягів пального не обіцяє бути швидким. В уряді вважають, що на це піде як мінімум два роки, посилаючись на досвід проведення таких заходів країнами, що недавно вступили в ЄС. Скажімо, Угорщині знадобилося чотири роки, щоб створити стратегічний запас на рівні загальноєвропейського нормативу - тримісячного споживання нафти.

За словами міністра палива та енергетики Івана Плачкова, в даний час розглядається два варіанти формування паливного резерву. Перший - створення в Україні повністю державного Агентства стратегічних резервів по моделі США та Японії. Всі закупівлі резервного пального здійснюються за рахунок бюджетних коштів, які вишукуються за рахунок встановлення додаткових податкових навантажень на оборот нафтокомпаній або спеціальних цільових надбавок до цін на бензин, який продається на внутрішньому ринку. Другий - створення агентства в формі так званого складського консорціуму, який успішно апробований в Німеччині і Великобританії. Цей варіант передбачає створення закритого акціонерного товариства, в якому на паритетних засадах беруть участь державні нафтопідприємства і найбільші приватні власники НПЗ або провідні нафтотрейдери. Суть цієї моделі полягає в тому, що приватні співінвестори "складського консорціуму" отримують від держави пільги в обмін на зобов'язання сформувати стратегічний запас нафтопродуктів.

У Єврокомісії вважають, що для України найбільш прийнятний останній варіант створення стратегічного резерву нафти і нафтопродуктів. Її експерти запропонували сформувати 90-денний запас нафти і нафтопродуктів в співвідношенні 60:40, власником якого має виступити юридична особа - агентство. Його засновниками, на думку європейських консультантів, повинні стати держава в особі Мінпаливенерго і всі учасники ринку: нафтопереробні заводи, імпортери нафти і нафтопродуктів. Саме такий механізм порахували найбільш вдалим і учасники нафтового ринку, виступивши категорично проти введення цінової надбавки до роздрібної ціни на нафтопродукти.

Єдиною проблемою, з якою може зіткнутися країна при реалізації будь-якого з можливих варіантів формування стратегічного запасу пального, може стати запланований обсяг його закладки. Адже навіть в країнах ЄС тільки недавно вийшли на рівень формування 90-днів запасу, починаючи з обсягів, необхідних для забезпечення стабільної роботи підприємств протягом місяця. "У нас, по суті, навіть немає потужностей для зберігання такого обсягу, а якщо і є, то вони не готові для такого тривалого зберігання. Наприклад, для того щоб зберігати більше трьох місяців в резервуарах бензин А-95, необхідно, щоб ці резервуари були додатково оснащені спеціальним обладнанням (понтонами, газовирівнуючою системою, рекуперацією і т. д.)", - пояснив комерційний директор ВАТ "Концерн "Галнафтогаз" Дмитро Герасимов.

Незважаючи на те, що відведений главою держави термін майже закінчився, ні в уряді, ні в профільних відомствах досі ще не визначилися з варіантом створення нафтового резерву. Ясно лише одне, що на найближчому засіданні РНБО, присвяченому цьому питанню, ще один альтернативний шлях навіть не буде розглянуто. Йдеться про викуп державою приватних нафтових свердловин з метою їх подальшої консервації та розпломбування для видобутку нафти, а також розміщення екстрених замовлень на її переробку в пікові періоди попиту на пальне.