З дня набрання чинності гучного закону про акціонерні товариства пройшло більше півроку, а з 30 тис. акціонерних товариств, що діють в Україні, реорганізацію пройшли менше сотні.
Однією з ключових вимог закону про акціонерні товариства є реорганізація відкритих і закритих акціонерних товариств (ВАТ і ЗАТ) в публічні та приватні (ПАТ та ПрАТ). «За нашими даними, статус публічних і приватних АТ на сьогодні набули більш 80 компаній», — повідомила «Делу» юрист департаменту злиттів і поглинань і корпоративного права юридичної компанії Magisters Олександра Євстаф'єва. Настільки мізерна кількість АТ, які перереєструвалися, пояснюється тим, що в законі про акціонерні товариства встановлено перехідний період — два роки, — протягом якого компанії повинні отримати новий статус. За даними «Дела», переважну більшість випадків реорганізації зафіксовано в банківському і страховому секторах, при цьому співвідношення публічних АТ до приватних — приблизно 2:1.
«Близько 40 банків уже перереєструвалися. Така активність пояснюється тим, що банки, які існували в формі ЗАТ або ТОВ, повинні були реорганізуватися в публічні АТ до 4 жовтня 2009 року (відповідно до закону «Про банки і банківську діяльність». — «ДЕЛО»). Решта ж, тобто ті, які існують у формі ВАТ, можуть залишатися такими максимум до 29 квітня 2011-го» — пояснює Євстаф'єва. Друге місце тримають страхові компанії — тих, які перереєструвалися, вже близько 15, причому більшість з них — приватні акціонерні товариства.
Потрібен капітал — міняйте статус
Головна причина, через яку фінансові установи зараз активно змінюють статус, — це необхідність докапіталізуватися. Справа в тому, що, відповідно до закону, без реорганізації фінустанови не можуть збільшити статутний капітал, так як зобов'язані витримувати нормативи (наприклад, норматив адекватності капіталу). «Згідно з роз'ясненням Держкомісії з цінних паперів (ДКЦПФР) до закону «Про акціонерні товариства», АТ, яке прийняло рішення про збільшення статутного капіталу після дати набрання чинності закону, зобов'язане до збільшення статутного капіталу привести свою діяльність у відповідність з його вимогами», — пояснює заступник голови правління Мегабанку Дмитро Комарков. Якщо ж, наприклад, банк збільшить статутний капітал без перереєстрації в ПАТ, Держкомісія з цінних паперів просто не зареєструє нову емісію акцій.
Тому зазвичай акціонери банків схвалюють збільшення статутного фонду і перетворення в ПАТ на одних і тих же зборах. Так, наприклад, вчинили власники акцій Райффайзен Банку Аваль і Мегабанку. Також вже перетворилися в ПАТ Індустріалбанк, банк «Дельта», Захід-Інкомбанк, Донгорбанк, Банк Ренесанс Капітал, Імексбанк, ПриватБанк та інші. Для порівняння, з кінця квітня, коли закон «Про акціонерні товариства» вступив в силу, про свою реорганізацію публічно оголосило всього кілька компаній нефінансового сектору. Це концерн «Галнафтогаз», «Лукойл-Одеський НПЗ» і державна акціонерна компанія «Титан».
Не реорганізація, а трансформація
Представники самих компаній, які пройшли перереєстрацію, відзначають, що ніяких переваг, крім хіба що можливості отримати додаткові фінансові вливання від акціонерів, від реорганізації не отримали. «Ми лише дотрималися норми закону, не більше, — визнає Дмитро Комарков. — Говорити про переваги реорганізації банку, наприклад, в очах іноземних інвесторів, не варто, оскільки, вибираючи собі в партнери Мегабанк, їм було байдуже, є він відкритим або публічним акціонерним товариством". Більше того, юристи навіть вважають за краще не використовувати в даному контексті слово «реорганізація». «З подачі Держкомісії з цінних паперів і за підтримки Держкомпідприємництва ВАТ і ЗАТ стають публічними і приватними АТ через звичайну процедуру зміни найменування, що не передбачає реорганізацію в розумінні Цивільного та Господарського кодексів, — пояснює Євстаф'єва. — Краще в цьому випадку оперувати словом «трансформація».
Основними причинами, за якими перехід акціонерних товариств до ПАТ і ПрАТ здійснюється так повільно, є юридичні нестиковки в законі і бажання витримати відведену згідно із законом паузу. У надії, що деякі норми будуть викладені або роз'яснені в вигідному контексті. Наприклад, зі вступом в силу закону «Про акціонерні товариства» акціонери ЗАТ втратили важливе для них переважне право викуповувати акції, що продаються іншими акціонерами (стаття 81 Господарського кодексу). Така можливість передається логічного «наступнику» ЗАТ — приватним акціонерним товариствам. Однак стати такими можуть тільки ЗАТ, кількість акціонерів яких не перевищує 100. «Відповідно, не маючи шансів стати приватними АТ, ЗАТ з великою кількістю акціонерів зацікавлені довше залишатися в «старій» іпостасі, щоб зберегти норми про переважне право хоча б в статутах», — зазначає Євстаф'єва.
Відповідно до закону «Про акціонерні товариства», основною загальною вимогою до публічних і приватних АТ залишається мінімальний розмір статутного капіталу на момент створення — 1250 мінімальних зарплат. Приватним АТ не може стати ВАТ або ЗАТ, кількість акціонерів якого перевищує 100. Основними вимогами до ЗАТ є: тільки закрите розміщення акцій; можливість передбачити переважне право акціонерів та самого товариства на придбання акцій, що продаються іншим акціонером, та ін. Для публічних АТ: як відкрите, так і закрите розміщення акцій; обов'язковий лістинг на біржі і річний аудит; обрання наглядової ради тільки шляхом кумулятивного голосування; обов'язкова веб-сторінка тощо.
Коментар експерта
Раджу не поспішати з виконанням вимог закону, по максимуму використовуйте перехідний період
Компанія «Галнафтогаз» — одне з небагатьох підприємств в промисловому секторі, яке вже трансформувалося в публічне акціонерне товариство. Начальник юрдепартаменту компанії Роман Сивий, проте, радить іншим АТ почекати з перетвореннями, якщо в цьому немає крайньої необхідності.
Головною причиною, через яку «Галнафтогаз» так швидко перетворився з ВАТ у ПАТ, є, як і у випадку з банками, необхідність наростити капітал?
Безумовно. Так як ми плануємо збільшити статутний фонд, то були змушені здійснити перехід до ПАТ. Адже незважаючи на те що закон «Про акціонерні товариства», який набрав чинності 30 квітня, встановлює перехідний період в два роки для діючих ВАТ і ЗАТ, він передбачає ряд випадків, коли компанії необхідно провести перереєстрацію. Це — зміна розміру статутного капіталу, емісія цінних паперів і деномінація акцій. Якби ми збільшили статутний фонд без перереєстрації, Держкомісія з цінних паперів просто не зареєструвала б додаткову емісію.
Якби не необхідність в докапіталізації, пішла б компанія на реорганізацію так швидко?
Думаю, що ні, тому що закон — недосконалий і непродуманий, тому краще дочекатися закінчення відведених двох років перехідного періоду для отримання роз'яснень щодо спірних питань. Варто взяти до уваги і той факт, що нам провести перереєстрацію з ВАТ у ПАТ було нескладно, так як ми давно відповідаємо критеріям публічного акціонерного товариства.
Які переваги приніс компанії перехід до ПАТ?
Ніяких. Більшість тих нововведень, які містить в собі закон «Про акціонерні товариства», у нас вже були введені.
Скільки часу зайняла процедура перереєстрації?
На саму перереєстрацію довелося витратити всього лише один день — ця процедура дуже проста. У Держреєстрі просто потрібно змінити найменування компанії. Але процедура розробки і підготовки для ПАТ нового статуту, нових внутрішніх документів і процедур — трудомістка і займає набагато більше часу. Наприклад, наші фахівці, враховуючи численні колізії та прогалини закону, а також відсутність відповідної правозастосовчої практики, працювали близько трьох місяців.
На які основні недоліки закону «Про акціонерні товариства» ви б звернули увагу?
По-перше, він робить порядок функціонування акціонерних товариств досить-таки зарегульованим. До того ж в процедурних моментах цього закону криється безліч недоліків, колізій та прогалин. По-друге, він неакуратно підготовлений: я ще не бачив нормативного акту, в якому було б стільки стилістичних і граматичних помилок, не кажучи вже про юридичні нестиковки. Тому проблема для компаній, які здійснюють перехід в ПАТ або ПрАТ, полягає в тому, щоб ретельно підготувати всю внутрішню документацію — статут, положення про органи суспільства, кодекс корпоративного управління. Юристам потрібно серйозно працювати над кожною нормою, щоб потім, наприклад, під час юридичного аудиту, не виявилося, що компанія некоректно по відношенню до нового закону здійснювала свою діяльність.
Які найбільш суперечливі норми в законі ви б відзначили?
Наприклад, в одній статті закону йдеться про те, що загальні збори акціонерів бувають або річними, або позачерговими. А в інший сказано, що «наглядова рада товариства приймає рішення про проведення чергових та позачергових зборів», тобто вводиться новий термін — «чергові збори». Ще одна нестиковка: в законі зазначено, що рішення про анулювання викуплених акцій товариства належить до компетенції загальних зборів акціонерів. Але в іншій статті закону говориться, що цим питанням займається наглядова рада. Або: стаття 33-та закону вказує, що загальні збори акціонерів обирають голову і членів ревізійної комісії. Разом з тим в розділі, який регулює порядок діяльності ревізійної комісії, йдеться, що голова ревізійної комісії обирається самою комісією.
Цей закон позиціонували як антирейдерський. Але є багато нарікань на те, що він містить норми, які навпаки загострюють проблему рейдерства ...
Це дійсно так. Наприклад, відповідно до частини 7 статті 38 закону суд може зобов'язати товариство провести загальні збори акціонерів. Закон надає ряд диверсійних можливостей по зриву процедури реєстрації акціонерів на загальних зборах, визначає підстави оскарження рішень загальних зборів.
Щоб ви рекомендували іншим акціонерним товариствам, які мають намір зараз перетворитися в публічні або приватні товариства?
По-перше, якщо є можливість, почекати з цим. Краще переходити до ПАТ або ПрАТ у другому півріччі 2010-го. За цей час закон можуть доопрацювати, а ДКЦПФР може видати підзаконні акти, які роз'яснять спірні питання. Крім того, тоді у підприємств буде накопичено досвід «першопрохідців», таких як ми.