Як ви собі уявляєте якість? Може це й дивно, але кожен з нас по-своєму розуміє поняття якості бензину.
Результати соціологічних опитувань свідчать, що у більшості водіїв з якістю пального асоціюються:
- хороша тяга мотора,
- вище октанове число,
- або лише імпортне пальне.
Власне про імпортне варто поговорити трохи детальніше. Адже сьогодні дедалі більша кількість заправних станцій в Україні пропонують споживачеві спробувати бензин іноземного виробництва. Останнім часом на АЗС почали з'являтись рекламні банери з написом "Бензин стандарту ЄВРО-3", "ЄВРО-4" чи навіть "ЄВРО-5". Поява таких продуктів на українському ринку - явище знакове.
А так її розуміє Європа
Автомобільний ринок - виробництво і продаж авто - став сьогодні одним з найбільш динамічних у світі. А такий його бурхливий розвиток мусив як ніколи гостро поставити перед суспільством питання захисту екології. Інтенсивне використання автомобільного транспорту як ніщо інше впливає на довкілля. В європейських країнах, які зіткнулись з цим явищем раніше за нас, уже винайшли алгоритм розв'язання проблеми. Чинні в Європі вимоги до якості нафтопродуктів (Стандарт EN228 для бензинів та EN590 для дизельного
пального), як і українські ДСТУ та ГОСТи, регламентують характеристики пального:
- октанове число (чи цетанове - для дизельного),
- фракційний склад,
- густина,
- вміст ароматичних вуглеводнів,
- свинцю,
- сірки тощо.
Однак у країнах Європейського союзу в середині 90-х років до цих стандартів додали ще й вимоги щодо екологічності нафтопродуктів. ЄВРО-1, ЄВРО-2 і так далі - це власне стандарти екологічності пального, вони, зокрема, регламентують вміст речовин, які шкодять довкіллю. Для прикладу: бензол, що входить до хімічного складу бензину, - це токсична речовина, яка за підвищеної концентрації завдає значної шкоди довкіллю, а, крім того, інтенсивно роз'їдає прокладки у двигуні.
Для порівняння: українські ДСТУ допускають 5% вмісту бензолу в нафтопродуктах, а євростандарти регламентують його концентрацію на рівні 1%. Щоразу екологічні вимоги в Європі стають жорсткішими, а нафтопродукти, як наслідок - більш безпечними для довкілля, людини і "здоров'я" авто.
Конкуренція АЗС "працює" на споживача
Вже практично забули українські водії, як ще років 5-7 тому про якість пального не дуже-то й дбали, бо основним питанням було: ДЕ заправитись, і щоби дешевше. Дефіцит доводив до того, що водії ладні були заправляти авто посеред дороги з пластикових пляшок від "Кока-Коли", бо це дешевше, ніж на АЗС. Слава Богу, такі часи відійшли в історію!
З розвитком великих мереж АЗС та їх інфраструктур в Україні з'явилося і якісне пальне, і хороше обслуговування. Вже не дивина заїхати пообідати на АЗС. Розвиток ринку призвів до того, що великі мережі АЗС самі максимально зацікавлені у тому, щоб кожен клієнт залишився задоволеним не тільки якістю пального, а й рівнем сервісу на АЗС. На висококонкурентному ринку автозаправних станцій триває боротьба за кожного клієнта, і в таких умовах компанії прагнуть закупити якісний нафтопродукт, налагодити якісну систему обслуговування і привабити клієнта новими пропозиціями.
Але якщо налагодження сервісу і нові акції - це питання, що залежать від компаній, то у стратегії забезпечення АЗС якісним нафтопродуктом, в основному, доводиться вибирати з того, що є. Треба визнати, що українські нафтопереробні заводи мають застаріле обладнання та технології, аби їх кінцевий продукт зміг задовольнити всі вимоги клієнтів. Тому деякі українські компанії мають контракти на імпорт пального з-за кордону. Наприклад, "Концерн Галнафтогаз" завозить "найходовіший" бензин А-95 для своєї мережі заправок "ОККО" з Литви та Румунії.
Думка експерта
Алла СИДОРОВИЧ,
начальник служби контролю якості нафтопродуктів та паливо-мастильних матеріалів в мережі АЗК "ОККО":
- Пальне євростандарту краще за вітчизняне. Це факт, і водії, що ним заправляють свої авто, мабуть, зі мною погодяться. Хоч український ДСТУ N4063-2001, де регламентуються основні вимоги до характеристик бензину, і наближений до європейського за октановим числом, - на цьому подібність закінчується. За іншими якісними показниками, треба визнати, нафтопродукти вітчизняного виробництва суттєво програють європейському бензину. Якщо висловлюватися професійною лексикою, то європальне порівняно з українським бензином, містить у 5 разів менше бензолу, що є токсичним і сильним розчинником, вдвічі меншу концентрацію фактичних смол, котрі впливають на
зношування двигуна і утворення нагару, в 5 разів менше сірки, яка з часом призводить до корозії деталей, тощо. Європальне дає можливість продовжити життя авто і, відповідно, заощадити кошти на ремонті. Таким чином, обираючи європальне, водій створює подвійний захист - для довкілля, оскільки зменшуються шкідливі викиди, і для власного авто. Найбільше ці аргументи важать для власників нових авто, виготовлених за кордоном із урахуванням європейських вимог щодо якості пального.
- Наскільки нам відомо, в Україні пальне євростандарту не виробляється. Але попит на цей вид палива інтенсивно зростає. Невже українським НПЗ не вигідно розпочати власне виробництво якісного бензину європейського зразка?
- В Україні жоден нафтопереробний завод не виробляє пального, яке відповідало б європейським стандартам та екологічним вимогам. Випускати таке пальне наразі нафтопереробні заводи не мають крайньої необхідності, оскільки українські вимоги до якості бензину не є настільки жорсткими. Окрім того, для вітчизняних нафтопереробних заводів виробництво нафтопродуктів європейського рівня - це питання значних інвестицій у технологічне оснащення та реконструкцію. Так що наразі - це питання часу.
Сьогодні найближчими до України виробниками бензину євро-стандарту є Прибалтика, Білорусь, Румунія та Польща. Звідти й імпортується пальне стандарту ЄВРО-3 і ЄВРО-4 в нашу мережу АЗС.
- Хто виробник бензину А-95, який зараз пропонує відвідувачам мережа АЗК "ОККО" ? І як можна проконтролювати якість пального безпосередньо на АЗС?
- Зараз наші АЗС продають бензин А-95 виробництва "Мажейкю нафта" (Литва), "Petrom S.A" та "Rompetrol" (Румунія) та "British Petrolium". Якість пального, що виробляється на цих заводах, гарантована сертифікатами відповідності, що є на кожній АЗС. Окрім того, на кожну партію пального, яка надійшла у продаж, видається паспорт (сертифікат) якості нафтопродукту. У паспорті зазначаються стандартні вимоги до якості нафтопродукту і його фактичні показники, які можуть трохи коливатись у межах норми. Такі
паспорти (сертифікати) видаються як нашими лабораторіями, котрі всі пройшли атестацію в системі Держспоживстандарту і мають відповідні свідоцтва, а також незалежною лабораторією ТОВ "Інспекторат Україна", яка, за угодою, контролює якість палива на наших АЗС.
- Отже, маючи можливість обирати - а в мережах автозаправних станцій звичайний А-95-й бензин і пальне стандарту ЄВРО-3 і ЄВРО-4 коштують приблизно однаково - варто вибирати те, що краще. Є ще один бік цієї медалі, який нам варто пам'ятати: віддаючи перевагу безпечнішому для довкілля європальному, ми разом спонукаємо державу до перегляду існуючих стандартів, що вже не просто застарілі, а й шкідливі, а власників вітчизняних нафтопереробних заводів - до реконструкції та модернізації НПЗ, що зробить їх не тільки меншими забруднювачами довкілля, але й більш конкурентоспроможними у сьогоднішньому глобальному ринку.
Довідка
ЄВРО-3, ЄВРО-4 чи ЄВРО-5 є стандартами екологічності пального. Європейський союз запровадив стандарти щодо викидів, тобто обмеження на шкідливі речовини, що викидаються в атмосферу транспортними засобами. Наприклад, обмеження на вміст сірки, свинцю, ароматичних вуглеводнів та бензолу. Стандарт ЄВРО-3 введений в дію у 2002 р., ЄВРО-4 - в 2006, а ЄВРО-5 набуде сили у 2009 році.
Різниця між ЄВРО-3 і ЄВРО-4:
Порівняно з ЄВРО-3, стандарт ЄВРО-4 висуває більш жорсткі вимоги щодо викидів вихлопних газів. Якщо їх порівнювати, то у бензині стандарту ЄВРО-4 сірки менше втричі, а ароматичних вуглеводнів - на 20%, ніж у пальному ЄВРО-3. Якщо ж порівнювати їх з українськими нафтопродуктами, то, приміром, в українському бензині вміст сірки у десятки разів більший, ніж у бензині євро-стандарту.
Сучасний український автомобіль за кількістю викидів в атмосферу відповідає 12-ти європейським машинам стандарту ЄВРО-3 і 26 авто стандарту ЄВРО-4.