Львівщина набагато сильніше інших областей України постраждала від кризи 90-х років, втративши 72% свого промислового виробництва. Незважаючи на це, в наступні роки Львівська область давала 5% від всіх податкових надходжень в країні, всього лише вдвічі менше, ніж найбільш розвинений промисловий регіон країни. Галичани змогли досить швидко оговтатися від шоку і задіяти транзитний потенціал регіону, залучити інвестиції, оживити прикордонну торгівлю і створити умови для розвитку малих підприємств. Дослідження інвестиційної привабливості регіонів, проведене 'Експертом', свідчить, що динаміка розвитку Львівської області відповідає середнім показникам по Україні.
Однак для виходу галузі на більш високий рівень розвитку необхідно, щоб зростання темпів виробництва значно перевищувало нинішні показники. Для того, щоб це стало можливим, обласна влада розробила 'Стратегію розвитку Львівщини до 2015 року", про яку на круглому столі, організованому 'Експертом', розповів заступник голови Львівської обласної держадміністрації Валерій П'ятак: 'Наша стратегічна мета - зробити область регіоном сталого економічного і підприємницького розвитку, використовувати її інноваційний потенціал, домогтися підвищення якості життя людей. Спільно з профільними міністерствами ми реалізуємо програму розвитку кордону на найближчі чотири роки. У ній передбачено спорудження нових пунктів перетину кордону, будівництво під'їзних доріг. Пріоритетами є розвиток Львівського аеропорту і його корпоратизація. Під час недавніх відвідин Львова прем'єр-міністр Юрій Єхануров розпорядився підготувати необхідну постанову Кабміну. Серед наших пріоритетних завдань - створення промислових паркінгів на базі військових містечок. З цією метою ми одночасно розробляємо близько десятка проектів схем планування, створення необхідної інфраструктури, щоб вже у другому півріччі запропонувати інвесторам спрощену процедуру доступу до цих майданчиків. У Львівській області дуже багато чудових пам'яток історії та архітектури, але багато хто з них руйнуються без належного догляду і нагляду. Безумовно, ніякого бюджетного фінансування не вистачить на те, щоб їх врятувати. Тому ми зараз розробляємо механізми залучення в цю сферу приватних інвестицій. Ми хотіли б піти радикальним шляхом і продавати ці об'єкти, щоб нові власники їх повністю відновили. Але це необхідно обговорити з громадськістю. А поки ми укладаємо договори оренди з цільовим використанням старовинних будівель і зобов'язанням орендарів щодо їх збереження. Формуючи ці проекти, ми говоримо про те, що необхідно змінити систему управління інвестиційними потоками. Для цього в нинішньому році створимо практично в кожному районі області місцеві агентства сприяння інвестиціям, центри підтримки бізнесу, які будуть зав'язані на ресурсні центри у Львові. Це дозволить нам уніфікувати процедури і формувати маркетингові плани розвитку територій, просувати їх на зовнішні інвестиційні та фінансові ринки'.
Судячи з усього, ідея створення подібних агентств виникла у заступника голови облдержадміністрації після відвідин Великобританії, про що розповів заступник міністра економіки Сергій Романюк, який також був членом української делегації: 'Агентство з регіонального розвитку у Великобританії укладає угоду з інвестором, який після виконання своїх зобов'язань може повернути частину інвестованих коштів у вигляді грантів. Характерно, що ми жодного разу не чули про будь-які попередні пільги для інвестора. Тільки після перевірки виконання інвестзобов'язань держава компенсує йому частину витрачених коштів. Наприклад, промисловий Бірмінгем змушений був через скорочення виробництва шукати нову модель розвитку. Завдяки тому, що місцевій владі вдалося знайти спільну мову з громадськістю, творчими організаціями і центральною владою, всього за десять років вдалося перетворити місто з мільйонним населенням в один з культурних центрів Європи. Першою ризикнула місцева влада, яка почала інвестувати кошти в розвиток об'єктів культури і мистецтва, а потім підтяглися інвестори. У Кардіффі місцева влада зуміла переконати громадськість в необхідності перетворити депресивний промисловий район в надзвичайно привабливе місце для забудови приватними будинками. Це допомогло підвищити конкурентоспроможність міста в цілому. Саме такого співробітництва нам не вистачає. Я не кажу тільки про Львівщину. Вся справа в тому, що одночасно розробляється багато стратегій і програм, які змінюються з приходом нового керівника області. Це зачароване коло необхідно розірвати.
Стратегія розвитку регіону повинна стати Біблією для кожного представника місцевої влади, бізнесменів, громадських організацій. Не випадково в Європі особливу увагу приділяють досягненню консенсусу між цими трьома партнерами. Я багато років спостерігаю за Львівщиною, і мені здається, що саме відсутність такої згоди заважає здійснити прорив у визначенні стратегічних пріоритетів розвитку області. На Заході подібна стратегія, про яку говорив Валерій П'ятак, стає справою всіх жителів. До цього нам треба прагнути'.
На думку віце-президента Української інвестиційної групи Олександра Павленко, для реалізації інвестиційного потенціалу Львівщини необхідні дві складові - кадровий ресурс і фінансовий капітал: 'У Львові сьогодні досить багато юристів і економістів, але важко знайти звичайного слюсаря. Ми не можемо підібрати фахівців з дуже багатьма спеціальностями. Це стає серйозною проблемою. Що ж стосується фінансів, то досвід показує, що якщо б ми просто сиділи у Львові або навіть в Києві, то інвестицій довелося б чекати дуже довго. Ми повинні самі йти на Захід, грати на чужому полі і освоювати правила гри. Так, це важко. Але якщо ми цього не навчимося, не навчимо своїх менеджерів, то не зможемо отримати доступ до фінансових ресурсів. Саме тому акціонери нашої групи прийняли рішення почати новий бізнес. Ми спробуємо створити інструмент залучення інвесторів, зрозумілий на Заході. В Європі спільно з нашими партнерами будуть створені інвестиційні фонди, які будуть вкладати гроші як в венчурні бізнеси, так і в розвиток нерухомості. Таким чином, ми будемо конкурувати із західними компаніями на їх ринках. З іншого боку, в нашій країні достатньо коштів для інвестицій. Проблему міграції трудових ресурсів, характерну для Західної України, можна перетворити у великий плюс для регіону. Ті, хто поїхав на заробітки в Іспанію і Португалію, отримують чималі гроші, і від нас з вами залежить, де ці кошти будуть працювати, - в Європі чи в нашій країні. Тому дуже важливо, щоб місцева влада підтримала створення інвестиційних, пенсійних фондів, в які будуть спрямовуватися кошти внутрішніх інвесторів'.
Йдеться про значні суми. За підрахунками Міністерства економіки, середньомісячний тіньовий обіг коштів тільки у Львівській області перевищує п'ятсот мільйонів або більше мільярда доларів на рік! Залучення хоча б половини цих коштів в банківську систему області дозволило б профінансувати чимало важливих проектів. З цією точкою зору згоден керуючий львівської філії Укрсоцбанку Олег Сергєєв: 'Говорячи про інвестиційну привабливість регіону, радіючи притоку зовнішніх інвестицій, ми дуже часто забуваємо про великий потенціал внутрішнього інвестора. Наше завдання - переконати людей дістати гроші з панчохи і вкласти їх в економіку. Необхідно змінити імідж і методи роботи податкових органів, щоб люди не приховували свої доходи, а несли гроші в банк. За останні три роки в цій сфері відбулися позитивні зміни - тільки за минулий рік депозити зросли на 63,8%. Ми працюємо з клієнтом безпосередньо і бачимо, що це далеко не межа. Потрібно підвищувати довіру до банківської системи, і це завдання не тільки банків. Досвід Львівщини свідчить, що необережні безвідповідальні заяви представників місцевої влади на адресу одного з банків можуть підірвати довіру до банківської системи в цілому".
Питання співпраці з місцевою владою, прозорості прийнятих рішень хвилюють і генерального директора ВАТ 'Концерн Галнафтогаз' Юрія Кучабського: 'Буде прозорість - будуть і інвестиції. Повірте, в цьому регіоні чимало молодих, розумних, активних людей, які можуть і хочуть працювати. Головне, щоб органи державної влади та місцевого самоврядування будували з бізнесом партнерські відносини. Ми в компанії розробили стратегію розвитку мережі автозаправних станцій 'ОККО' на трасах, але не можемо отримати інформацію, на яких майданчиках вздовж траси Одеса-Київ, наприклад, передбачено створення автозаправок. Два роки там нічого не будується, тому що всім органам місцевої влади було дано вказівку Міністерства транспорту землю під будівництво не надавати. У Львівській області збираються будувати дві траси на умовах концесії: Краковець-Львів та Львів-Броди. Однак ніхто не може сказати, де точно вони будуть побудовані. Тобто відсутні надійні інформаційні канали між бізнесом і владою, і цю ситуацію необхідно змінити'.
На цьому тлі несподівано оптимістичним виглядав виступ начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської облдержадміністрації Ростислава Сороки: 'Навіть в надзвичайно скрутному 2005 році у нас не було жодної галузі, яка б продемонструвала приріст менш ніж сім відсотків, а такі, як деревообробка, виросли за рік на тридцять відсотків. Показники роботи галузі були б набагато вищими, якби не фактична зупинка нафтопереробного заводу «Галичина». Недоотриманий ВВП нам лише частково вдалося перекрити за рахунок динамічного розвитку інших підприємств. Реакцією на цю ситуацію стало підписання на V Міжнародному інвестиційному форумі "Україна-ЄС" меморандуму про залучення американських інвестицій в будівництво Бродівського нафтопереробного заводу. Вже зареєстровано акціонерне товариство, укладено угоди з транспортування нафти і підписані протоколи за квотами на постачання цієї сировини. Ми отримали в спадок надзвичайно централізовану систему економіки. Сто підприємств області формували дев'яносто відсотків ВВП. За роки конверсії нам вдалося знизити цю цифру до сімдесяти відсотків. Сьогодні завдяки прискореному розвитку малого і середнього бізнесу ці пропорції змінюються. Нам вдалося домогтися збалансованості промислового сектора. У загальній структурі економіки лише в харчовій галузі зосереджено близько чверті промислових потужностей. Всі інші галузі мають від п'яти до десяти відсотків. Така диверсифікація є одним з наших явних переваг перед іншими областями України. В кінці минулого року наша делегація відвідала землю Тюрінгія в Німеччині і приєдналася до угоди про вільну передачу інновацій і високих технологій між європейськими регіонами. У цьому ми бачимо один з пріоритетів нашої розвитку'.
Львівщина має не тільки розвинений промисловий, але й унікальний рекреаційно-туристичний потенціал, який необхідно всіляко підтримувати. Про це присутнім нагадав генеральний директор ЗАТ 'Трускавецькурорт' Богдан Аксентійчук: 'Тільки серйозні інвестиції в санаторно-курортну інфраструктуру дозволять зберегти цю галузь на конкурентному рівні. А це можливо лише при прогнозованому законодавстві і сприянні місцевої влади. Ми не маємо ні того, ні іншого. Закон України про спеціальну економічну зону 'Курортополіс Трускавець', завдяки якому нам вдалося реалізувати шість інвестпроектів, в минулому році був несподівано скасований. Міська рада Трускавця відлякує інвесторів тим, що вимагає до двадцяти п'яти відсотків від суми інвестицій перерахувати на узгодження технічних умов. Трускавець до сих пір не отримав статус курорту державного значення, не вийшли землі під стратегічні інвестпроекти. Замість цього ділянки розпродаються під будівництво приватних будинків. Одночасно видається дозвіл на будівництво ще п'ятдесяти п'яти пансіонатів на території курорту. А відсутність перспективного генплану розвитку міста-курорту може взагалі позбавити його майбутнього. Такі унікальні курорти, як Трускавець, не можуть контролюватися тільки законом про місцеве самоврядування, до них потрібен державний підхід'.
До цієї думки приєдналася і директор готельно-оздоровчого комплексу "Маріот Медікал Центр" Ірина Дідик. Вона звернулася до обласної влади з проханням сприяти просуванню Трускавця як курорту, так як окремим пансіонатам і санаторіям важко знайти кошти для реклами своїх послуг за кордоном. Директор компанії 'Дунапак-Україна' Михайло Титикало звернув увагу присутніх на те, що навіть після прийняття правильних рішень влада не завжди контролює їх виконання. Наприклад, ввівши на митниці єдине вікно, ніхто не контролює, як довго там розглядають документи. За словами Титикало, це може займати півдня. А відсутність в області спеціальної організації, уповноваженої здійснювати радіологічний контроль ввезеної сировини та обладнання, змушує підприємців давати хабарі митникам, які без потрібної печатки не пропускають вантаж. Чимале пожвавлення в дискусію вніс засновник фабрики латексних виробів "Перфект" Єжи Конік: 'Коли я говорю про польсько-український кордон, то не можу обійтися без лайки. Про судову систему - те ж саме. Дозвільна система - просто катастрофа. Що стосується пільг, то сьогодні влада, на жаль, 'кидає' бізнесменів, які приходять в Україну. Ми вклали в підприємство у вільній економічній зоні "Яворів" близько п'яти мільйонів доларів. Але в минулому році пільги скасували. Коли Польща входила до ЄС, довелося закривати вільні економічні зони (ВЕЗ), але підприємствам повернули втрачений прибуток. Нам же нічого не компенсували'. Польський інвестор ще довго говорив про жахливий стан львівських доріг, перебої з електрикою і погану якість місцевої води. Але саме питання про пільги так зачепило заступника міністра економіки, що Сергій Романюк знову взяв слово, в якому пояснив - пільг не повинно бути взагалі. Втім, міністерство підготувало законопроект, який повертає ряд пільг для підприємств, розташованих у ВЕЗ. Зокрема, мова йде про пільги при ввезенні технологічного обладнання. Що ж стосується інфраструктури, то відповідальність за її розвиток заступник міністра поклав на місцеву владу: 'Що стосується доріг, каналізації - все в ваших силах. У минулому році на соціально-економічний розвиток області надійшло 22,9 мільйона гривень. Цим скористалися депутати і профінансували певні об'єкти. Ми маємо обмежений ресурс, і його треба використовувати ефективно. У нинішньому році субвенції на область передбачені в розмірі п'ятдесяти мільйонів гривень. Згідно із законом ці кошти витрачаються за пропозиціями народних депутатів від Львівщини, узгоджених з місцевою владою. Будь ласка, працюйте з депутатами, знаходьте консенсус. Ви - громадськість, контролюйте витрати коштів в області. Домагайтеся звіту про кожну копійку, витрачену на ремонт доріг. Ніхто, крім вас, цього не зробить".