14 вересня 2009 року на загальних зборах акціонерів ВАТ «Концерн Галнафтогаз» було прийнято рішення про зміну найменування Товариства на Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз». Таким чином, Концерн Галнафтогаз став одним із перших акціонерних товариств у промисловому секторі, яке стало публічним і привело свій статут та інші внутрішні документи у відповідність до вимог нового Закону України «Про акціонерні товариства».
«Перехід на публічне акціонерне товариство та нові «правила гри» – це логічне завершення і своєрідна формалізація намірів товариства здійснювати свою діяльність відповідно до кращих світових стандартів, – зауважив віце-президент з корпоративних та правових питань Концерну Галнафтогаз Олег Пасько. – Фактично нічого принципово нового у нашу діяльність цей закон не вніс, оскільки ми ще п’ять років тому прийняли Кодекс корпоративного управління, пройшли лістинг на ПФТС, розмістили акції у бездокументарній формі, створили ефективно діючу Наглядову раду (за принципом Board of Directors) з дотриманням принципів Об’єднаного кодексу корпоративного управління Лондонської фондової біржі, запровадили посади незалежних, невиконавчих та виконавчих членів Наглядової ради, обравши до її складу відомих українських та іноземних топ-менеджерів. Компанія завжди була транспарентною та відкритою, тому «інформаційні» вимоги закону для нас є не новелами, а усталеними правилами. Яскравим свідченням цього є бажання Європейського Банку Реконструкції та Розвитку стати акціонером Галнафтогазу».
Нагадаємо, що новий Закон України «Про акціонерні товариства», який набрав чинності 30 квітня 2009 року, встановив принципово новий механізм правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні. Насамперед, це – поділ акціонерних товариств на публічні та приватні, можливість існування акцій виключно в бездокументарній формі, обов’язок публічних товариств пройти процедуру лістингу принаймні на одній фондовій біржі, обов’язок осіб, які придбавають контрольний пакет акцій, запропонувати усім іншим акціонерам придбати акції товариства, право акціонерів вимагати обов’язкового викупу товариством належним їм акцій, процедура укладення акціонерним товариством значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість. Закон істотно посилив вимоги до акціонерних товариств щодо розкриття інформації, встановив імперативні вимоги щодо надання Товариством інформації своїм акціонерам та зобов’язав публічні акціонерні товариства мати власний веб-сайт, на якому повинна розміщуватися уся інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.
Окремої уваги заслуговують стандарти корпоративного управління, запроваджені новим законом. Це і кумулятивне голосування на загальних зборах при обранні осіб до складу органів товариства, і можливість заочного голосування, і можливість скликання «надзвичайних» позачергових зборів акціонерів. Відтепер, у кожному акціонерному товаристві з кількістю 10 і більше акціонерів повинна створюватися Наглядова рада, повноваження якої істотно розширено (зокрема, їй надано право обирати виконавчий орган акціонерного товариства). Передбачається, що Наглядова рада має стати ефективним та постійно діючим органом акціонерного товариства, у якому можуть створюватися свої комітети та служби.
«Усі акціонерні товариства зобов’язані протягом двох років привести свої статути та інші внутрішні положення у відповідність із нормами нового закону, – наголошує директор юридичного департаменту Галнафтогазу Роман Сивий, – проте сьогодні в Україні є небагато товариств, які готові одразу «перейти» на новий закон. І причин цього, на мою думку, є щонайменше дві. Перша – це юридична та психологічна неготовність компаній стати інформаційно відкритими, «жити» за новими, більш прогресивними і водночас складнішими правилами, постійно дотримуватися визначених корпоративних процедур. Друга – це численні колізії, недоліки та прогалини, які містяться в законі про акціонерні товариства. Незважаючи на його важливу роль у розвитку корпоративного законодавства, він приймався поспіхом – а відтак не був належним чином відредагованим. Тому товариства, які хоч і є потенційно готовими здійснювати свою діяльність за новими правилами, чекають «кращих часів» з надією на внесення змін до закону, прийняття низки підзаконних нормативних та роз’яснювальних актів. В процесі роботи над новою редакцією статуту Галнафтогазу ми провели чимало консультацій з відомими фахівцями у сфері корпоративного права, працівниками ДКЦПФР і розробили документ, в якому вдалося «залатати» більшість законодавчих прогалин. Ми готові поділитися своїм досвідом з іншими та плануємо направити в ДКЦПФР пакет пропозицій щодо удосконалення нового закону».