Cтрімке зростання цін на пальне на початку серпня стало першим випробуванням на міцність нового складу Кабінету міністрів. Після того, як в Донецьку і Криму ціна на найбільш ходовий бензин А-95 перевалила за п'ять гривень за літр, прем'єр-міністр Віктор Янукович вирішив особисто втрутитися в ситуацію. 'Регулювання відбуватиметься в рамках українського законодавства і ринкової економіки', - повідомив прем'єр на урядовому засіданні. Уже через кілька днів в Дніпропетровську на АЗС виникли величезні черги - бензин знову почали продавати за талонами, змусивши жителів згадати бензинову кризу в квітні минулого року.
Домовленість крізь зуби
Прем'єр злукавив, говорячи про ринкові механізми впливу на нафтотрейдерів. Такими механізмами могли бути або розумне регулювання імпорту нафтопродуктів, або інтервенції з паливних запасів, або те й інше одночасно. Запаси пального, незважаючи на постійні розмови про це, створені не були. На імпорт уряд, мабуть, покладає мало надій. Тому вирішено було скористатися перевіреним способом, що базується на тезі: якщо нічого не допомагає - допоможе меморандум.
До меморандумів з нафтовиками вдавався і уряд Юлії Тимошенко, і Віктор Янукович під час свого першого прем'єрства. Єдиною гарантією того, що підписанти будуть дотримуватися взятих на себе зобов'язань, був адміністративний тиск. Недбайливим власникам АЗС влаштовували позапланові перевірки, ними частіше, ніж зазвичай, цікавився Антимонопольний комітет. Рішення про необхідність нового меморандуму було прийнято в Мінпаливенерго12 серпня, коли був підписаний так званий протокол про наміри з нафтовиками. Новий міністр ПЕК Юрій Бойко зустрівся з керівниками найбільших нафтових компаній країни - "Укрнафта", "Укртатнафта", ТНК-ВР, "Лукойл-Україна", "Альянс-Україна" та ін. У нараді також брали участь власники більше половини АЗС, включаючи 'Галнафтогаз' і 'Вікойл'. У підписаному протоколі була зафіксована гранична ціна продажу бензину А-95 4,70 гривні за літр, дизельного палива - 4,10 гривні. Ці цифри отримані розрахунковим шляхом, який враховує зростання цін на нафту для українських НПЗ в серпні до 475 доларів за тонну. Виключена спекулятивна складова, яка виникла через штучний ажіотаж на ринку і була стимульована нафтотрейдерами. Так, представники нафтопереробних заводів (НПЗ) звинувачують торговців в тому, що вони скуповують пальне в обсягах більших, ніж це диктує об'єктивна потреба ринку, з тим, щоб потім продати його дорожче. Пальне буде припасено до чергового витка цін на нафту на світових ринках. Сьогодні такі дії нафтотрейдерів призводять до подорожчання бензину на внутрішньому ринку. Місяць тому більшість експертів вважали, що до кінця літа коливання цін в Україні будуть незначними. Зокрема, президент ТНК-ВР Олександр Городецький прогнозував підвищення всього на один-два відсотки, оскільки гуртовий ринок демонстрував стабільність. В середині липня ціна нафти в Нью-Йорку побила новий рекорд, перевищивши 78 доларів за барель. Однак український ринок зазнав лише незначних коливань - у нас ціни на нафту досягли цього рівня ще в травні. На початку липня бензин А-95 в середньому коштував 4,14 гривні за літр, дизпаливо - 3,7 гривні.
Прийняте на нараді Мінпаливенерго рішення актуально не тільки для тих, хто підписався під протоколом, але і для інших учасників ринку. В іншому випадку їм просто відмовлять в закупівлі нафтопродуктів. 'Є домовленість з гуртовими продавцями відпускати нафтопродукти тим контрагентам, які завищують ціну продажу пального в роздробі', - повідомив Юрій Бойко. Власники НПЗ і нафтотрейдери поки намагаються утримуватися від коментарів щодо урядових ініціатив, мабуть, заперечувати спекулятивну складову немає сенсу. Однак адміністративний тиск рано чи пізно може обернутися проти уряду.
Ціни повинні впасти
Більшість експертів схиляються до думки, що протягом тижня-двох ціни впадуть з об'єктивних причин: вже почалося падіння нафтових котирувань на основних біржах. В цьому випадку підписання меморандуму з нафтовиками може обернутися для уряду новою проблемою. Фіксація цін на нафту - палиця з двома кінцями. Світові ціни на пальне поповзли вниз, на зниження пішли і гуртові ціни. За логікою це має відбитися і на роздрібній вартості пального на АЗС. Однак, дотримуючись підписаних меморандумів, нафтовики, швидше за все, продовжать торгувати бензином за максимально можливою ціною. А це знову викличе гнів уряду. Але тоді йому доведеться просити нафтовиків більше не дотримуватися домовленостей. Така подвійна політика може викликати роздратування учасників ринку, зовнішнім проявом якого стане відсутність бензину на АЗС. Подібні випадки вже були.
Прем'єр-міністр прийняв емоційне, а не прагматичне рішення. Меморандум лише відкладе бензинову кризу, а не запобігатиме його появі. Хоча від першого економічного провалу новий уряд може врятувати ринок. 'Думаю, наступного тижня в Україну почнуть надходити величезні гуртові партії нафтопродуктів. Сьогодні ціни на бензин А-95 на оптовому ринку країни зросли до п'яти з половиною тисяч гривень за тонну, а імпортне постачаннґ здійснюється по п'ять тисяч. Тому ціни повинні впасти', - говорить директор консалтингової компанії UPECO Сергій Куюн. До такого ж висновку прийшли і інші експерти ринку. 'Зараз я не бачу якихось серйозних проблем, ціни виросли, значить, імпорт наситить ринок і тарифи стабілізуються. Нинішнє зростання цін - явище ситуативне ', - вважає директор компанії 'Психея' Сергій Сапегін.
Прем'єр-міністр прийняв емоційне, а не прагматичне рішення. Новий уряд хоче бути успішним за всяку ціну. Тому звертається до перевірених способів вирішувати проблеми, вважають спостерігачі. Скоріш за все, на цей раз ринок згладить ефект поспішного рішення - інтервенція імпортних нафтопродуктів не дасть підняти ціни на заправках. Але це лише відкладе кризу, а не запобігатиме його появі в зародку. Не виключений і інший варіант розвитку подій. Малопрогнозовані цінові коливання нафти поряд з ручним регулюванням внутрішнього ринку можуть закласти бомбу, яка свого часу підірвала авторитет Юлії Тимошенко як політика, який вміє адекватно реагувати на проблеми в економіці.
Вся справа в НПЗ
Третина використовуваного в країні пального надходить з-за кордону, тоді як українські потужності вимушено простоюють. Через намічене зростання цін на сировину ситуація може погіршитися, що призведе до подальшого падіння переробки нафти в країні.
'До нас привозиться пальне, виготовлене у наших сусідів. Там платяться всі податки, задіяні робочі місця. Це результат непродуманого кроку в травні минулого року, коли замість копіткої роботи з учасниками ринку при підвищенні цін на нафтопродукти було прийнято рішення про скасування імпортного мита на їх ввезення', - говорить Юрій Бойко. На думку міністра, в цьому питанні необхідно шукати розумний компроміс, який, з одного боку збереже такий важіль впливу на ринок, як імпорт, а з іншого - буде враховувати інтереси вітчизняних нафтопереробників.
Корінь проблеми - неконкурентоспроможність українського бензину в порівнянні з імпортним. За інших рівних умов (відсутності мит на імпорт або інших обмежень) привізний бензин і якісніший, і дешевший. Це добре розуміють в уряді. Минулого тижня віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що Кабмін готує якийсь законопроект, 'який дозволить швидко реконструювати вітчизняні нафтопереробні заводи'. Більше ніяких подробиць. Якщо такий закон все-таки розроблять і ухвалять, на знак вдячності нафтовики будуть готові постачати пальне навіть собі в збиток.
Актуальною залишилася і проблема створення в Україні резерву пального, який є в багатьох країнах. Так, інформація про запаси нафти і нафтопродуктів в США безпосередньо впливає на нафтові котирування по всьому світу. Минулорічний травневий указ президента "Про заходи щодо стабілізації ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів' зобов'язував ще до початку 2006 року забезпечити завершення формування такого резерву в розмірі десяти відсотків від річного споживання нафтопродуктів. Це рішення так і залишилося на папері. Для створення сильного національного гравця на базі ВАТ 'Укрнафта' повинна була з'явитися вертикально інтегрована компанія, якій були б передані держпакети акцій трьох нафтопереробних заводів. Так планувалося створити систему запобіжних заходів, яка стала б запорукою майбутньої стабільності нафторинку. Але цього зроблено не було. Від того, чи зможе в подальшому новий уряд утриматися від емоційних кроків і реалізувати всі здорові ініціативи до кінця, залежить імідж 'прагматичності' Кабінету Януковича.