Кабінет міністрів ускладнює умови роботи на нафторинку. Вчора уряд опублікував розпорядження, яким Держспоживстандарту доручається проводити щомісячні перевірки якості продаваних на українських АЗС нафтопродуктів. Учасники ринку вважають, що для таких масштабних перевірок у Держспоживстандарту недостатньо коштів. При цьому не виключено, що підтримку відомству в боротьбі з продавцями неякісного пального нададуть найбільші нафтові компанії.
Україна споживає 16 млн т нафтопродуктів на рік. З них 5 млн т бензину, 5 млн т - дизпалива і 6 млн т - мазуту. Ємність ринку нафтопродуктів країни в роздрібних цінах перевищує $3,5 млрд. За даними Мінекономіки, в Україні сьогодні працює більше 3,5 тис. АЗС, що належать 431 компанії. В оптовому сегменті ринку ПММ, за даними Мінекономіки, працюють понад 120 трейдерів. Найбільшими з них є "Укрнафта", "Альфа-нафта", "Вест Ойл Груп" (мережа WOG), "Галнафтогаз" (мережа ОККО), ЛУКОЙЛ, "Альянс".
Вчора було опубліковано розпорядження уряду, в якому Держкомітету з технічного регулювання і споживчої політики (Держспоживстандарту) доручається "посилити контроль за реалізацією нафтопродуктів", в тому числі проводити щомісячні перевірки якості нафтопродуктів на всіх українських АЗС. "Сьогодні перевірки проводяться раз на півроку-рік, - кажуть в прес-службі Держспоживстандарту. - За нашими даними, від 25 до 30 відсотків пального на українських заправках є некондиційними". У комітеті вважають, що проведення щомісячних перевірок дозволить "як мінімум в три рази зменшити відсоток неякісного пального на АЗС".
Заступник директора з наукової роботи науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев назвав вчора рішення Кабміну "ключовим і здатним змінити ситуацію з якістю нафтопродуктів". "Якщо дійсно проводити щомісячні перевірки у всіх областях і карати винних - аж до закриття АЗС, кількість некондиційного пального може знизитися до 1-2 відсотків ринку", - говорить пан Рябцев.
Втім, Держспоживстандарт виявився технічно не готовий до проведення таких масових перевірок. Раніше директор департаменту регуляторної політики Мінекономіки Володимир Жовтуха заявив, що комітет в 2007 році має намір придбати пересувну експериментальну лабораторію для контролю якості нафтопродуктів на автозаправних станціях. У 2008 році комітет планує купити ще 28 пересувних лабораторій. За оцінкою Мінпаливенерго, вартість однієї такої лабораторії становить від $60 тис. Таким чином, держава планує витратити на покупку нових пересувних лабораторій $1,68 млн.
Учасники ринку схвалюють ініціативу Держспоживстандарту, однак вважають, що для масштабних перевірок у відомства недостатньо коштів. "Взятися за "бодяжників" (виробників і продавців неякісного пального - ред.) потрібно було вже давно - насправді на українському роздрібному ринку некондиційного пального відсотків 40, - вважає генеральний директор ВАТ "Галичина" Олександр Лазорко. - Інше питання, що для виконання плану Кабміну Держкомпідприємництва повинен закупити 120-130 пересувних лабораторій, витративши до 20 мільйонів доларів". "У Росії на реалізацію створення системи якості було витрачено більше 200 мільйонів доларів, так що одного-двох мільйонів на створення такої системи навряд чи буде достатньо", - підтверджують в прес-службі російського Лукойлу.
Експерти вважають, що необхідну державі технічну і грошову допомогу можуть надати самі нафтові компанії. "Як правило, "бодяжництвом" займаються власники дрібних мереж АЗС, які отримують таким чином конкурентну перевагу в порівнянні з великими нафтовими компаніями - нижчу ціну на пальне, - каже народний депутат Верховної ради V скликання Михайло Волинець, що входив до складу комітету з ПЕК. - Великі компанії зацікавлені у фінансуванні кампанії по боротьбі з неякісним пальним".
Вчора в нафтових компаніях підтвердили можливість роботи з Держспоживстандартом. "На даний момент ми не отримували ніяких подібних пропозицій, але, швидше за все, наша компанія погодиться на таку співпрацю", - сказав директор прес-служби ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" Валерій Рясик.