Директор юридичного департаменту «Концерну Галнафтогаз» Роман Сивий взяв участь у конференції «Корпоративний юрист – 2009», яка відбулася 18-19 листопада в Києві. У заході взяли участь топ-менеджери українських компаній, директори юридичних департаментів, корпоративні юристи, партнери та юристи юридичних фірм, адвокати, представники консалтингових компаній. Протягом Форуму його учасники обговорили актуальні проблеми юридичного менеджменту, зокрема, ролі in-house юриста в сучасній компанії, організації ефективної роботи юридичного департаменту, взаємодії правової служби з іншими підрозділами компанії, критеріїв ефективності роботи «внутрішнього» юриста та його взаємодії з «зовнішніми» юристами, а також проблеми корпоративного та антимонопольного законодавства.
На запрошення організатора Форуму – компанії FAService – Роман Сивий виступив з доповіддю на тему «Новий Закон «Про акціонерні товариства»: досвід «переходу» на публічне АТ». У своєму виступі він звернув увагу учасників конференції на те, що зміна за законом про акціонерні товариства підходів до найменування акціонерних товариств з відкритих (закритих) на публічні (приватні) не приносить жодної користі та доданої вартості у врегулюванні акціонерних правовідносин. Особливо для тих товариств (до яких, зокрема, належить і «Концерн Галнафтогаз»), які ще задовго до прийняття закону адаптували свою систему корпоративного управління до кращих світових стандартів. Натомість, така зміна в регулюванні найменування АТ породжує низку проблем, основною з яких є потреба у внесенні змін до договорів, довіреностей, печаток, банківських рахунків, ліцензій, патентів, правовстановлюючих, установчих, дозвільних та інших документів товариства. У переважній більшості випадків процедури внесення таких змін не врегульовані законодавством, а відтак «перехід» на новий закон призводить до «стресового» стану АТ. Для прикладу, в Російській Федерації таких проблем вдалося уникнути, оскільки її закон про акціонерні товариства залишив звичний для пострадянських держав поділ акціонерних товариства на відкриті та закриті.
Окремої уваги заслуговує процедура юридичного оформлення «переходу» АТ на новий закон. На сьогодні вона здійснюється шляхом звичайної зміни найменування товариства. Однак, такий спосіб «переходу» не прописаний у законодавстві і випливає лише з роз’яснювальної діяльності ДКЦПФР та Держкомпідприємництва (які у своїх роз’ясненнях та листах не роз’яснили, а фактично породили правові норми). Загострює проблему той факт, що зміна ЗАТ у ВАТ за ще чинним законодавством здійснюється через процедуру реорганізації (перетворення) юридичної особи. Відтак, правові оцінки форми «переходу» на новий закон ще довго залишатимуться діаметрально протилежними (особливо після внесення змін до статті 26 Закону про банки і банківську діяльність в частині «переходу» банків на новий закон). Спірними залишатимуться також і підходи щодо порядку проведення т.зв. «перехідних» загальних зборів акціонерів, які повинні ухвалити рішення про зміну найменування товариства з відкритого (закритого) на публічне (приватне).
На прикладі «Концерну Галнафтогаз» Роман Сивий продемонстрував варіанти усунення колізій, прогалин та недоліків нового закону про акціонерні товариства у статуті та інших внутрішніх положеннях товариства. Він звернув увагу також на необхідність виконання законодавчих нововведень щодо інформаційної відкритості АТ та на можливостях використання веб-сайту Товариства у комунікаціях з акціонерами та інвесторами. На завершення свого виступу Роман Сивий порадив учасникам, які мають намір «перевести» свої АТ на новий закон, не поспішати та дочекатися прийняття відповідних законодавчих, нормативних та роз’яснювальних документів.
На запрошення організатора Форуму – компанії FAService – Роман Сивий виступив з доповіддю на тему «Новий Закон «Про акціонерні товариства»: досвід «переходу» на публічне АТ». У своєму виступі він звернув увагу учасників конференції на те, що зміна за законом про акціонерні товариства підходів до найменування акціонерних товариств з відкритих (закритих) на публічні (приватні) не приносить жодної користі та доданої вартості у врегулюванні акціонерних правовідносин. Особливо для тих товариств (до яких, зокрема, належить і «Концерн Галнафтогаз»), які ще задовго до прийняття закону адаптували свою систему корпоративного управління до кращих світових стандартів. Натомість, така зміна в регулюванні найменування АТ породжує низку проблем, основною з яких є потреба у внесенні змін до договорів, довіреностей, печаток, банківських рахунків, ліцензій, патентів, правовстановлюючих, установчих, дозвільних та інших документів товариства. У переважній більшості випадків процедури внесення таких змін не врегульовані законодавством, а відтак «перехід» на новий закон призводить до «стресового» стану АТ. Для прикладу, в Російській Федерації таких проблем вдалося уникнути, оскільки її закон про акціонерні товариства залишив звичний для пострадянських держав поділ акціонерних товариства на відкриті та закриті.
Окремої уваги заслуговує процедура юридичного оформлення «переходу» АТ на новий закон. На сьогодні вона здійснюється шляхом звичайної зміни найменування товариства. Однак, такий спосіб «переходу» не прописаний у законодавстві і випливає лише з роз’яснювальної діяльності ДКЦПФР та Держкомпідприємництва (які у своїх роз’ясненнях та листах не роз’яснили, а фактично породили правові норми). Загострює проблему той факт, що зміна ЗАТ у ВАТ за ще чинним законодавством здійснюється через процедуру реорганізації (перетворення) юридичної особи. Відтак, правові оцінки форми «переходу» на новий закон ще довго залишатимуться діаметрально протилежними (особливо після внесення змін до статті 26 Закону про банки і банківську діяльність в частині «переходу» банків на новий закон). Спірними залишатимуться також і підходи щодо порядку проведення т.зв. «перехідних» загальних зборів акціонерів, які повинні ухвалити рішення про зміну найменування товариства з відкритого (закритого) на публічне (приватне).
На прикладі «Концерну Галнафтогаз» Роман Сивий продемонстрував варіанти усунення колізій, прогалин та недоліків нового закону про акціонерні товариства у статуті та інших внутрішніх положеннях товариства. Він звернув увагу також на необхідність виконання законодавчих нововведень щодо інформаційної відкритості АТ та на можливостях використання веб-сайту Товариства у комунікаціях з акціонерами та інвесторами. На завершення свого виступу Роман Сивий порадив учасникам, які мають намір «перевести» свої АТ на новий закон, не поспішати та дочекатися прийняття відповідних законодавчих, нормативних та роз’яснювальних документів.