"Інвестгазета" вибрала три проекти українського бізнесу, які дозволяють ефективно використовувати ресурси і знижувати шкідливий вплив на екологію країни.
Всі в будинок — "Оболонь"
Пивна галузь — одна з найбільш ресурсовитратних. В середньому на літр готової продукції витрачається близько п'яти літрів води. Корпорація "Оболонь" вирішила змінити статистку, запустивши в 2012 році проект по повторному використанню води, який дозволяє економити близько 500 тис. тонн ресурсу щорічно.
На якість продукції це не впливає — вода використовується виключно для миття обладнання та скляних пляшок. Тепер витрата води на "Оболоні" майже в два рази менша — 2,7 літри на літр пива або лимонаду.
При цьому підприємства корпорації дбають і про навколишнє середовище. Два заводи — в Києві та Фастові — оснастили установкою по переробці СО2, який утворюється в процесі бродіння пива. Газ переробляється в рідку фракцію, тобто не викидається в атмосферу, а використовується у виробництві. Наприклад, для створення газованих напоїв.
Але вторинним використанням газу і води компанія не обмежується. Раніше на підприємствах "Оболоні" накопичувалось багато відходів. Щоб вирішити проблему забруднення територій і зменшити витрати на вивезення відходів пивоваріння, компанія почала переробляти пивну дробину — гущу, що утворюється при виробленні сусла з ячменю і солоду. "Оболонь" перетворює її в сухі гранули — екологічно чистий корм для худоби, який йде на експорт. Майже 70% всіх вироблених гранул було продано в ЄС і Ізраїль.
Установка з виробництва сухих гранул працює на київському заводі з квітня 2008 року. Вона може переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу. При цьому для сушіння використовується вторинний пар, який утворюється при охолодженні води. Цей проект допомагає корпорації економити близько 35 тис. куб. м природного газу щомісяця. У 2013 році на "Оболоні" було утилізовано майже 26 тис. тонн пивної дробини. Це на 5% менше, ніж в 2012-му — ринок пивоваріння просів, і "Оболонь" скоротила виробництво. Всього за п'ять років компанії вдалося вийти на показник в 91% переробки відходів пивного виробництва.
Але найпершим проектом безвідходного виробництва "Оболоні" була переробка ПЕТ-тари. Цей проект корпорація запустила ще в 2002 році. Через шість років компанія заснувала в Олександрії перше в Україні виробництво бандажної стрічки з переробленого пластику. За рік на цьому підприємстві утилізується більше 30 млн. пластикових пляшок. Всього за час роботи перероблено майже 8 тис. тонн ПЕТ-тари. "Для нас переробка відходів — цілісний процес,, в якому всі технології взаємопов'язані і спрямовані на мінімізацію впливу виробництва на навколишнє середовище", — пояснює кількість проектів Людмила Стеценко, КСВ-менеджер корпорації "Оболонь". Всього в минулому році компанія переробила і повторно використала 96% відходів — від макулатури до органічного сміття.
Зелені заправки
"Концерн Галнафтогаз" — одна з найбільших компаній в Україні, яка займається реалізацією пального через мережу АЗС "ОККО". Вона налічує 402 заправних станцій і присутня у кожній області країни. Незважаючи на те, що на перший погляд екологічні заправки — це оксюморон, ця мережа робить все, щоб зменшити шкідливий вплив на навколишнє середовище. "Зелені" проекти "ОККО" почалися в 2008 році, коли президент "Концерну Галнафтогаз" Віталій Антонов підписав декларацію Go Green, ініційовану представництвом Глобального договору ООН в Україні.
Після цього компанія не тільки відкоригувала свою думку, але навіть візуально змінилася. Коли в 2011 році було прийнято рішення про редизайн заправок "ОККО", то в новому форматі стали домінувати більш "екологічні" кольори — зелений і білий. Одночасно компанія стала заміняти звичайне освітлення на світлодіодне. Це дозволило досягти двох цілей: скоротити споживання енергії і заощадити кошти. З 2011 року всі нові заправки працюють на світлодіодах, а старі поступово переоснащуються.
Тільки в 2013 році світлодіодні світильники були встановлені на 110 АЗС. На це витратили понад 9 млн. грн. Загальна потужність встановленого світлодіодного обладнання — 384 кВт. Це в два рази менше потужності старих ламп. Завдяки новим світлодіодам мережа зможе економити 2,5 млн. грн. на оплату електроенергії та окупить вкладення менш ніж за чотири роки. Крім того, світлодіоди більш безпечні для навколишнього середовища. Їх простіше утилізувати і вони не містять ртуті і свинцю, на відміну від люмінесцентних ламп.
Але на цьому проекті "ОККО" не зупинилася, вирішивши використовувати ще і екологічно чисту енергію сонця. "Використання альтернативних джерел енергії вписується в нашу стратегію Go Green, корисно для компанії, цікаво для клієнтів і лояльно по відношенню до навколишнього середовища", — пояснює впровадження нових ініціатив Олександр Гегедиш, віце-президент мережі АЗС "ОККО". На двох заправках в Криму були встановлені сонячні колектори — в 2012 році в Алупці і в 2013-му в Ялті. За рік роботи геліоколектор в Ялті згенерував більше 4 тис. КВт-год теплової енергії. Її використовували для нагріву води на заправці і обігріву приміщення.
"Сонце — найбільш екологічне джерело заміни електроенергії. Використовуючи його ресурс, ми не втручаємося в екосистему краю і не шкодимо природі", — говорить Ірина Миронова, менеджер зі сталого розвитку мережі АЗС "ОККО". Використання геліоколекторів скоротило витрати на обігрів і запобігло шкідливим викидам в атмосферу, які утворюються при використанні інших енергоносіїв.
Сьогодні турбота про навколишнє середовище є однією з чотирьох корпоративних цінностей "Концерну Галнафтогаз". На "ОККО" продовжують експериментувати з альтернативними джерелами енергії. В кінці 2012 року на одній з заправок у Львівській області встановили тепловий насос, який акумулює тепло від глибинних шарів грунту. З початку експлуатації він виробив майже 40 тис. КВт-год теплової енергії. За допомогою теплового насоса була повністю забезпечена потреба заправної станції в гарячій воді, а також робота кондиціонерів в приміщенні станції. При цьому використання насоса вимагає на 75% менше електроенергії, ніж необхідно для обігріву або охолодження традиційним способом.
За чисте небо
Хімічна галузь — одна з найнебезпечніших: щорічні викиди тільки СО2 становлять близько 12 млн. тонн. У 2010 році на черкаському підприємстві "Азот" вирішили максимально мінімізувати свій вплив на навколишнє середовище. Для цього заводу довелося модернізувати виробництво, вклавши в це близько 60 млн. грн. В результаті "Азот" скоротив викиди пилу аміачної селітри на 60 тонн на рік, вуглеців — на 1,1 тонни на рік, діоксиду азоту — на 110 тонн на рік, аміаку — на 5 тонн в рік. Тепер, за даними промислово-санітарної лабораторії "Азоту", фактична концентрація аміаку в заселеній зоні становить 70% від допустимої норми, діоксиду азоту — 60%, а оксиду вуглецю — 30%.
"Зниження впливу на природу — один з пріоритетів нашої корпоративної відповідальності", — говорить Олександр Халін, генеральний директор холдингу Ostchem, в який входить черкаський "Азот", підкреслюючи, що крім соціальної значущості, такі проекти підвищують конкурентоспроможність продукції підприємств на світових ринках. Наприклад, отримання "Азотом" сертифіката екологічного менеджменту ISO 14001 дозволило компанії брати участь в міжнародних тендерах. На багато тендерів вже допускаються виключно компанії, що володіють сертифікатами, що підтверджують екологічність виробництва.
Ще одне підприємство Group DF — Кримський содовий завод, найбільший виробник кальцинованої соди в Україні — на початку 2014 року завершив реалізацію найбільшого екологічного проекту — будівництва когенераційної установки (КЕУ). Вона виробляє електричну і теплову енергію, яка йде на потреби підприємства, дозволяючи одночасно знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу. З 2008 року, коли була запущена перша черга КЕУ, викиди Кримського содового заводу знизилися майже на третину. Зараз, коли установка запущена повністю, в компанії очікують, що викиди діоксиду азоту знизяться на 27%, а оксиду вуглецю — на 35%.
Цей проект обійшовся материнської компанії Group DF більш ніж в 200 млн. грн. Але термін окупності когенераційної установки складе всього близько чотирьох років. Адже за рахунок виробництва електроенергії і утилізації тепла димових газів чистий річний економічний ефект, за прогнозами голови правління Кримського содового заводу Владислава Шмелькова, складе 45,8 млн. грн. на рік. "Установка не тільки знижує валові викиди в атмосферу, а й дозволяє на 80% забезпечити підприємство власною електроенергією", — пояснює Шемельков. При цьому споживання природного газу на заводі скоротиться на 11%.
Але є в групи і проекти, які не дають ніякого економічного ефекту. Наприклад, відновлення родючого шару земель після розробки родовищ. Гірничодобувні підприємства Group DF на місці кар'єрів садять ліс, утворюють водойми. Так, з початку роботи Іршанського гірничо-збагачувального комбінату було рекультивовано і повернуто майже 4 тис. га порушених земель.