Існує думка, що природа і великі корпорації — антагоністи. У бізнеса, мовляв, до навколишнього середовища базаровский підхід: «Природа — не храм, а майстерня». Однак прихильники подібних теорій не беруть до уваги один ключовий момент: між бізнесом і середовищем є невід'ємна сполучна ланка — люди. І вирішальний голос завжди за ними.
Коли 5 років тому в нашій компанії почали активно впроваджувати принципи Go green, мова йшла не тільки про такі очевидні речі, як виключення за собою води і світла, а й про те, щоб прищепити нашим співробітникам «зелене» бачення світу, зробити їх носіями екологічного «вірусу» не тільки на роботі, але і в побуті. Людина «в зелених окулярах» не кине папірець повз урну, а пляшку — через вікно автомобіля. У ньеї всередині спрацьовує якийсь тумблер, який блокує подібні вчинки, робить їх неприйнятними.
У 2014 р всесвітній рух «Let's do it, world» виводить на боротьбу зі сміттям 9 млн людей в 111 країнах. Україна делегувала в цю «зелену армію» 250-тисячний загін. Він сигналізує світу, що в глобальних цивілізаційних процесах наша хата не скраю і ми — органічна частина тієї потужної чистої хвилі, яка накриває планету в квітні. Десятки моїх колег у Львові, Донецьку, Запоріжжі та інших населених пунктах в свій вихідний також вийшли волонтерами на прибирання від сміття скверів, парків, дорожніх узбіч в рамках акції «Зроби Україну чистою».
За підрахунками екологів, на Землі сьогодні накопичилося близько 100 млн т сміття, викинутого в несанкціонованих місцях. Якщо тільки міські відходи викладати у вигляді дороги, то така дорога буде кожен день подовжуватися на 5 тис. кілометрів. Україна, на жаль, належить до числа найактивніших будівельників цієї гіпотетичної дороги. Щорічно в країні накопичується більше 700 млн т свіжих побутових відходів, причому значна частина — на стихійних звалищах. Сміттєва недбалість стає не тільки проблемою свідомості окремих індивідуумів, а й економічною проблемою держави.
Тут доречно згадати, як народився рух «Let's do it, world». У 2008 році в Естонії зібралося 50 тисяч ентузіастів, які за 5 годин прибрали 10 тис. т сміття. Щоб досягти такого ж результату державними силами маленької Естонії, треба було б 3 роки і € 22,5 млн капвкладень. Сьогодні практично весь великий бізнес, що працює в Естонії, вважає дуже престижним для себе підтримувати подібні акції. І не тільки в Естонії. Українським корпораціям також варто було б частіше приміряти на себе «зелені окуляри».
Ольга Вельгус,
директор з комунікацій «Концерну Галнафтогаз» (мережа АЗК «ОККО)
Детальніше: http://www.capital.ua/ru/publication/18094-zelenye-ochki#ixzz2ywnIo4iE